Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Братцы и сестры, очередной вечерок завелся зачетно! Притащил я откуда-то вдруг закладки этакий дистиллят ТГК, что аж челюсть отвисла. Это ж надо было такой шан поймать - бродишь ты по району, и внезапно тебе подкидывают счастье. Я, конечно, пришел в стрем, как марсианин, и сразу виновато взглянул во все стороны, чтобы понять, кто это вот так просто решил поделиться радостью. А поблескивающие глаза встретили мои - контролька, братцы! Отпей и забудь все, что было на утро, говорит она.
Но понимаешь, суровый реальный мир не так прост, как наши мечты о красивом скиде. Начинается гонка, это жесткий наркотический спид, который жжет тебя изнутри. И я, конечно, не удержался и решил пойти на попятную. А там люди страдают, пока амфетамин не перестанет держать их в своих искривленных лапах. А я, братцы, мимо проходил и улыбался своей дистилляцией ТГК. Уже с перевозбуждением я брал это чудо, сватался подальше от всех, что никто не мог заподозрить меня в честных намерениях. Да, братцы, это был мой баг с наперстками.
Подожжи-ка мне костер, дружище, я зажарю хлебушек с маслом, пока район не сгорит от того кайфа, который во мне нахлобучило. Вон там, в темноте, люди бродят и воруют у себя самих. А я? А я просто сижу и наслаждаюсь этим замечательным состоянием. Да, братцы, я - наркоман-комик, и я не прячусь от своего статуса. Я сгораю, как зажженная звезда, и многие из вас даже не знают, что такое настоящая свобода.
Так что не пытайтесь меня спасти, детишки. Я не хочу слышать вашего осуждения, я не хочу видеть ваше непонимание. Я несу это бремя, как настоящий мастер своего дела. Я - наркоман-комик, и я знаю, что такое настоящая адреналиновая вечеринка. Дайте мне свободу, дайте мне прожить эту жизнь до конца, да хоть с закладками на руках.
Итак, братцы и сестры, кто со мной? Кто готов поджечь этот костер жизни, сжарить хлебушек с маслом и насладиться этими моментами? Да, жизнь наркомана-комика может быть трудной, но она - наша, и она - достойна знания и понимания. Да, мы можем быть разными, но внутри нас течет одна кровь, одна страсть - жажда жизни.
Итак, друзья, поднимаем тосты за непростой выбор. За то, чтобы каждый из нас нашел свою истинную цель в этом безумии, за то, чтобы каждый из нас нашел свою наркотическую музу. И пусть сквозь запахи их сжигаемых мостов мы идем вперед, пока наши сердца не остановятся. Carpe diem!